Чи варто виходити заміж не по любові. Відверто про потаємне

Наша власна доля є нашим вибором, який ми зробили самі. Коли ми робимо свій вибір, тим самим складаємо подальший візерунок свого життя в майбутньому. Якщо уявити у вигляді картини своє життя, то навряд чи вона буде красивою і радує нас, якщо простежується постійний розрахунок і користь, у яких ми йдемо на поводу. І тим самим відбувається постійна зрада, причому самі собі змінюємо. І тепер запитаймо себе, як же це так заміж без любові?

Якщо зробив пропозицію тобі молода людина, яка має тільки позитивні якості, а ніякого вогника ти до нього не відчуваєш, то це не означає, що зовсім ніяких почуттів немає, адже означає у нього є якості, за які ти поважаєш його.

По-іншому сказати, дівчина бере життєву позицію чоловіки. А що ж заважає його полюбити по-справжньому? Та й взагалі що таке кохання і що вона означає? Любов – це те почуття, яке людина відчуває при вигляді людини, його серце завмирає, а все тіло кидає в жар, а потім в холод лише від одного дотику.

Любов – це таке почуття, як пристрасть, яке раптово приходить і йде, а початкова прихильність до людини залишається назавжди. Не існує пристрасті без любові. Серйозною перешкодою до подальшого сімейному щастю може стати відсутність фізичного потягу. Якщо людина лягає в ліжко з нелюбом, то це є певним насильством і каторгою.

А якщо ж тобі подобається спілкуватися з цією людиною, приємне його присутність, є симпатія, то це є дуже великим плюсом. Але якщо такі якості відсутні, то, швидше за все не потрібно пов’язувати своє життя з ним.

Але не варто так швидко визначатися з рішенням, слід ще разом побути, подивитися глибше на відносини, а можливо навіть спробувати пожити разом якийсь час. За цей час відносини можуть змінитися: стати набагато ближче, довіри побільшає, симпатія збільшиться. Такі відносини не безнадійні, у них може бути продовження, яке переросте в справжню любов.

Адже не раз бували випадки, що люди одружилися не по любові, а тільки потім вона у них з’являлася, зате була справжнісінькою. Прикладом в основному служать показником арабські країни, де дівчину видають заміж за абсолютно незнайомого, але порядну людину. Існує таке повір’я, що якщо міцно любиш людину, то очі закриваєш абсолютно на всі недоліки, а якщо немає любові, то гідності в подальшому стануть пригнічувати і дратувати. За даним думку слід шукати свою любов і не виходити заміж за нелюба!

Але все це добре і чарівно лише по молодості, коли дівчина чекає свого принца. А якщо роки йдуть, а принц все не з’являється, що ж робити? Навколо в’ються чоловіки, роблю пропозицію, але почуттів до них немає. Так можна і до старості досидітись, так і не створивши сім’ї. А для кожної жінки сім’я є найголовнішим моментів в житті, тому що вона схильна до цього, в ній закладено природою.

А деякі жінки дуже хочуть завести дитину і тому заради своєї мети згодні на шлюб не по любові, але вибирають чоловіка, який міг би утримувати сім’ю. Це не можна назвати негативним моментом, тому що жінка саме щастя шукає в дитині і досягне його.

Існує ще один момент, за яким жінка може вийти заміж без почуттів. Це боязнь залишитися самотньою і надалі нікому не потрібною. Дуже страшно приходити в будинок, в якому тебе ніхто не чекає, де відсутня сімейний затишок і не відчувається руки чоловіка в будинку. І в старості нікому буде подбати, ні з ким провести вільні вечори.

Підводячи підсумок, потрібно зазначити, що виходити заміж не по любові є дуже особистим моментом і в кожній ситуації потрібно підходити індивідуально. Це по молодості добре дотримуватися таких забобонів, а з віком цей запит потрібно зводити до мінімуму, приділяючи при цьому увагу зовсім іншим моментам: порядність чоловіка, його матеріальне становище, характер і так далі.

І не потрібно забувати про дітей, які роблять жінку не тільки чарівною, але і до того ж ніжною і милою, а головне, вона буде носити новий статус – мама.

Тому створювати сім’ю потрібно в будь-якому випадку, а як складеться доля – це залежить від нас самих. Тому потрібно докласти максимум зусиль до свого щастя і не дати йому вислизнути з рук!

Ссылка на основную публикацию