Цікаві факти з життя Івана Буніна

Народився цей великий письменник в 1870 і понині його шанувальники дізнаються про його життя багато цікавого і дивного. Вашій увазі представлені цікаві факти, дотичні життя Буніна.

У 11 років Бунін вступив і навчався в Єлецькому гімназію, але вже в 16 йому довелося покинути навчання – причиною такого кроку стало розорення сімейства. Винуватцем руйнування і зубожіння сім’ї став батько, великий марнотрат, і в підсумку і він, і його дружина залишилися без копійки. Подальшим своїм навчанням Бунін займався сам – читав і вивчав іноземні мови і вже в ранні роки показав себе як письменник. Хоча при всіх своїх талантах Буніну доводилося деякий час пропрацювати коректором у місцевій газеті і тим заробляти на прокорм сім’ї.

По своїй натурі Бунін був пристрасний і палкий – працюючи в місцевій невеликій газеті, він мав знайомство з Варею Пащенко, з якої і почав крутити бурхливий роман. Їх союз набув досить негативну оцінку їх же рідними і близькими, і тому пара просто бігла в Полтаву, але навіть при цьому відносини їх тривали досить довго.

Письменник Чехов відіграв в житті Буніна, його кар’єрі важливу роль – коли відбулася їхня зустріч, Антон Павлович уже відбувся як знаменитість, творча особистість і допоміг направити потенціал і талант Івана Олексійовича в потрібне русло. Між ними велася довга листування і саме завдяки Чехову він зміг увійти до лав творчих, талановитих особистостей.

Після своєї смерті Бунін не залишив світу спадкоємців – в 1900 році, в шлюбі з А. Цакни у нього народився син, але у віці 5 років він помер від менінгіту. Після дітей у Буніна не було.

Анна Цакни

Саме Бунін був першим письменником Росії, який був удостоєний Нобелівської премії. Але розпорядився їй він дуже безграмотно – по приїзду до Франції він влаштовував гулянки і бенкету, допомагаючи фінансово приїжджим емігрантам, і в підсумку вклав в якесь прибуткова і перспективна справа решту грошей і програв, в корені розорившись. Як відзначають історики і біографи Буніна – він частенько залишався без копійки в кишені, ніколи не був багатим.

Революцію 17 року 20 століття він сприймав дуже негативно – саме вона змусила його емігрувати до Франції. Але там він і написав свої найзнаменитіші твори – «Життя Арсеньєва» і «Мітіна любов» і багато інших.

Найулюбленішим заняттям з юних років Буніна і до кінця його життя було визначати по ногах і руках, потилиці і іншим частинам тіла обличчя людини.

Бунін протягом усього життя колекціонував коробочки і флакончики з-під фармацевтичних препаратів – в кінцевому підсумку за весь час їх вдалося зібрати стільки, що заповнене було кілька величезних валіз.

Бунін все своє життя був у відмінній фізичній формі і мав вельми пластичне тіло – прекрасно їздив на коні і частенько танцював «соло». Нарівні з цим Бунін мав чудовий акторський талант, мав багату міміку обличчя – до себе в театр його кликав сам Станіславський, пропонуючи роль Гамлета.

У будинку знаменитого письменника завжди панував строгий розпорядок дня. При цьому Бунін часто хворів, іноді ці хвороби були уявними, але, тим не менше, все його домочадці підпорядковувалися мінливим настроям і постійним примхам і капризам.

Інші цікаві факти з життя Буніна

  1. Досить багато часу сам Іван з рідною сестрою Машею в дитячі роки проводили, граючи разом з пастушками – саме вони і навчили їх жувати, як би граючи соломинкою, різні трави. Але за такі дитячі пустощі він мало не поплатився власним життям – один з пастушків запропонував Івану і його сестрі спробувати пожувати блекоту. Врятувала Буніна няня – дізнавшись про це, вона ледь встигла відпоїли дітей молоком.
  2. Всі, хто знав Буніна, стверджували – він просто не сяде за стіл, якщо за рахунком саме він буде 13 людиною.
  3. Про себе Іван Олексійович говорив, що самій його нелюбимої буквою була саме буква «ф» – вся справа в тому, що Буніна батьки мало не назвали Пилипом, а це ім’я ну дуже не подобалося Буніну.
  4. Саме твори Буніна стали друкувати і видавати в тираж на території Союзу з числа багатьох письменників, які емігрували за кордон. Але сталося це лише в 50-х роках минулого століття, хоча окремі його роботи, такі як, наприклад щоденник «Generation П», світло побачив у видавництві лише після перебудови.
  5. Бунін часто любив похандріть і тим самим, імітуючи нездужання, змушував своїх рідних доглядати за собою як за маленькою дитиною. Але може бути саме це, в поєднанні зі строгим розпорядком дня і хорошою фізичною формою, допомогло прожити йому довге життя. Досить зазначити, що письменник прожив довгі і плідні 83 роки і помер в 1953 році.
  6. У другу світову сам Іван Олексійович геть відмовився від будь-якого спілкування і контактів з нацистами – він переїхав жити на час війни в Грассі, які також називали ще Приморськими Альпами. Саме там він і провів всі роки війни – саме там, за свідченнями багатьох, письменник з дружиною зміг приховати від фашистів мінімум трьох євреїв. У 1945, після закінчення війни він таки повернувся в Париж разом зі своєю сім’єю, але частенько говорив своїм знайомим і друзям, що хоче повернутися і творити в Росію. Але при всьому тому, що після війни уряд таки дало добро, таким як він – емігрантам, право повернутися на батьківщину, але Бунін так і не повернувся.
  7. На честь письменника і в пам’ять про Буніна в Росії багато вулиць і провулки, парки і музеї були названі в його честь. Але досить відзначити, що його талант шанують і пам’ятають не тільки на історичній батьківщині, в Росії – так в Парижі, по вулиці Ж. Оффенбаха в будинку номер 1, в якому досить довгий час жив сам письменник, повішена пам’ятна, меморіальна табличка. Варто сказати, що саме за цією адресою Бунін жив в Парижі в період з 1920 і по 1953 роки – довгих 33 роки він щасливо жив у Франції, писав і творив свої шедеври.
Ссылка на основную публикацию